Звісно, це, як то кажуть, не зовсім моя парафія, але я не розумію, чому білоруси святкують польське (!) повстання Каліновського як власне своє національне, вважають його білоруським (!) національним героєм, святкують його день народження, тощо.
Ні про яку незалежну власне білоруську державу у випадку успіху повстання мова йти не могла.
Взагалі, питання трохи ширше.
Якщо в українській історіографії, при чому, в усіх її варіаціях (з різних, щоправда, причин) ставлення до власної шляхти, яка ополячилася, однозначно негативне, то в білоруській такого нема!
У нас Хмельницький - національний герой, при чому, він такий для всіх: для націоналістів - бо врятував народ від польщення, для совків/проросійських - бо "воззєднувач" з Росією. І от та наша шляхта, яка зрадила, у нас тежусіма вважається зрадниками.
В той же час, для мне колись було величезним здивуванням, що частина білорусів не вважає Хмельницького позитивною фігурою. Причиною тому - участь білорусів у війні проти військ Хмельницького у складі війська Великого Князівства Литовського. Частина білорусів вважає ВКЛ - "білоруською державою". В той же час, в Україні переважає точка зору, що ВКЛ був "хорошим окупантом": "старого не рушимо, нового не вводимо". Польща, відповідно, потім стала "поганим окупантом", на а Московія/Росія, іще пізніше, "найгіршим" окупантом. :-) Але все-таки, ні про яке превалювання думки, що "ВКЛ - українська держава" в нас, в Україні, говорити не доводиться. Хоча українські землі теж були в складі ВКЛ, як і білоруські.
В Україні католицизм майже всю дорогу асоціювався з поляками (=окупантами), і перехід в католицизм в ті століття вважався рівнозначним національній зраді. Натомість у нас досить добре прижився греко-католицизм (уніяцтво). У Білорусі все вийшло навпаки: уніяцтво не приижилося, а католицизм - друга (!) за чисельністю релігійна група, десь біля 20% від усього населення! На центральній площі Мєнська - католицький костел (!)
Повстання Каліновського було антиросійьким - і тому вигідним для українства та білорусів по принципу "ворог мого ворога" - мій друг". Але принесло б реальні дивіденти тоді, коли б в українців і білорусів на той момент була нормальна власна політична еліта ,яка б хотіла незалежності своєму народу. На жаль, ні в українському, ні в білоруському випадку говорити про це на той час не доводиться.
П.С. Що цікаво, ця історія має і цілком реальний вплив на нинішні справи. Наприклад, єдиний цілком білоруськомовний канал нині - це "Белсат", який фінансується за рахунок коштів бюджету Польщі. Більш ніж очевидно, що частина опозиційних структур в Білорусі теж більшою чи меншою мірою фінансуються Польщею.
В той же час, між Україною і Польщею такого і близько нема. А думка, що поляки фінансували б українську опозицію, взагалі сюрреалістична. :) Уявіть собі: Польща фінансує бандерівців...
Літвіны мелі у позняй Рэчы паспалітай сваё княства, таму і розніца ад украінцаў - літвінства вымерла толькі к 30-м гадам 20 стагоддзя. Каліноўскі пісаў адозвы на беларускай мове, удзельнічала беларуская шляхта, быў аддзелу Горацкай акадэміі, што на самым усходзе Беларусі каля мяжы з Расіяй. У Менску ёсць будынак былой гімназіі, там вялікая шыльда з прозвішчамі паўстанца-гімназістаў. Ідэалагічна украінцы не змагаліся за тых, хто называў сябе палякам, але гаварыў на украінскай мове, а беларускі рух выйшаў як раз гэтай групы, то бок украінцы выйшлі з грыпы тых хто меў і агульнарускую свядомасць і мясцовае хлопаманства, а беларусы адразу пачыналі з групы каталіцкай, нават спачатку большай за праваслаўную. Месца пачатку украінства -- Харкаў, а беларусаў -- Віленшчына, заходняя Міншчына, Случчына. Віленшчына была па рэлігійнаму складу каталіцкай, іншыя рэгіёны мяшаныя. І сама цікавае для Вас, гэтыя рэгіёны да гэтуль як і ўУкраіне галасуюць па іншаму, большая падтрымка дэмакр
